КОНТАКТИ
Кіцманьська Мicька Рада ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ ОПОРНИЙ ЗАКЛАД ОСВІТИ ЛАШКІВСЬКИЙ ЛІЦЕЙ КІЦМАНСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ

ПОРАДИ ПСИХОЛОГА

Шановні батьки!

29-01-2025, 14:34


Пропоную Вашій увазі мобільні застосунки та подкасти, які спрямовані на збереження та підтримання нашого психічного здоров’я.

Мобільні застосунки

Daylio — щоденник настрою

https://play.google.com/store/apps/details?id=net.daylio

Avocation — трекер звичок

https://play.google.com/store/apps/details?id=app.avocation.avocation

Norbu: медитація, дихання, сон

https://play.google.com/store/apps/details?id=app.norbu

Звуки для сну

https://play.google.com/store/apps/details?id=sleepsounds.relaxandsleep.whitenoise

UpLife ( війна, щастя, емоційне відновлення, мотивація, зменшення занепокоєння )

https://play.google.com/store/apps/details?id=com.olearis.uplife

BetterMe: Mental Health

( Вправи на подолання стресу, тривожністі, стресу, усвідомлене харчування…)

https://play.google.com/store/apps/details?id=com.gen.bettermeditation

VOS ( трекер настрою, тести, афірмації, дихальні вправи, цитати, челенджі, медитації , звуки)

https://play.google.com/store/apps/details?id=com.vos.app



Подкасти

про психічне здоров’я

NV подкасти: Багатий внутрішній світ

https://open.spotify.com/show/5yN6cnru4mV5yNV0gRfyQs

(НЕ)ЗВИЧАЙНІ

Подкаст, у якому ви почуєте (не)звичайні історії

про (не)звичайних людей

https://open.spotify.com/show/1oHSZ40H00MCCj3YMMNxDL

Подкаст — “Хтознаяк з Анною Шийчук”

https://open.spotify.com/show/2RjNt0xCkQPqEjL85FHWl6

Простими словами

Подкаст про ментальне здоров’я:

розмови із психотерапевтами

https://soundcloud.com/the_village_ukraine/sets/prostimi-slovami-mizh-nami

Повільна розмова

https://open.spotify.com/show/0C4za80TBDsOnZA7sKIXNa

War-life balance

Подкаст про те, як втримати баланс між війною та життям

Подкаст про свідоме життя та продуктивність,

саморозвиток

https://open.spotify.com/show/6Ehmzu7jeXZ977R6sH0sou





15 способів контролювати злість

21-01-2025, 13:39


ПОРАХУЙТЕ ВІД ЧИ ДО 10: Не помагає? Почніть рахувати від 100 до 1. Під час цього процесу пульс сповільниться, і злість, ймовірно, затухне.
ДИХАЙТЕ: Коли ви сердитесь, ваше дихання пришвидшується. Саме тому слід робити повільні, глибокі вдихи-видихи: вдих через ніс, видих через рот. Сконцентруйтесь на глибокому диханні, має полегшати.
ВИЙДІТЬ НА ПРОГУЛЯНКУ ЧИ ЗАЙМІТЬСЯ СПОРТОМ: Вправи допомагають заспокоїти нерви і зменшити злість, це доведено. Вийдіть на прогулянку, покатайтесь на велосипеді, та що завгодно. Це корисно і мозку, і тілу.
РОЗСЛАБТЕ М’ЯЗИ: Видання радить прогресивну м’язову релаксацію. Суть у тому, щоб почергово напружувати, а потім розслабляти певні групи м’язів: шию, живіт, спину, плечі, губи, очі тощо.
ПОВТОРІТЬ МАНТРУ: Знайдіть слово чи фразу, що допомагає вам заспокоїтись та змістити свою увагу на щось інше. Повторюйте це знову і знову, коли ви засмучені. Хочете вголос, хочете – про себе. Це може бути “Розслабся”, “Все буде добре”.
ЗРОБІТЬ РОЗТЯЖКУ: Повороти шиї та плечей – хороші приклади легких рухів, які можуть вам допомогти контролювати тіло та приборкати емоції.
МЕНТАЛЬНА ВТЕЧА: Підіть у тиху кімнату, заплющіть очі, і уявіть себе в місці, де ви розслабляєтеся. Сконцентруйтесь на деталях бажаної сцени. Там є вода? Якого вона кольору та відтінку? Є гори? Які вони? Наскільки високі? Які там дерева і квіти? Співають птахи? Які? Практикування цієї техніки допоможе знайти спокій.
МУЗИКА: Дозвольте музиці вгамувати ваші негативні емоції. Увімкніть улюблену музику, і відженіть злість співом, мугиканням чи навіть танцями!
ПРИПИНІТЬ РОЗМОВИ: Коли у вас аж пара йде з вух, легко втратити контроль і наговорити купу неприємних речей, які ви б ніколи не сказали в стані спокою. Уявіть, що ваші губи склеєні намертво. Припиніть розмови, це дасть вам можливість зібратися з думками.
ЗРОБІТЬ ПАУЗУ: Сядьте подалі від інших. У цей час тиші ви можете обдумати події та повернути свій емоційний стан до нейтрального. Ви можете навіть усвідомити, що цей час на самоті такий помічний, що захочете робити собі такі паузи частіше, щодня.
ДІЙТЕ: Використовуйте свою енергію, яка кипить через злість. Підпишіть петицію. Напишіть скаргу чи звернення до місцевої влади. Зробіть щось хороше комусь іншому. Спрямуйте енергію у щось хороше та продуктивне.
ЗАПИШІТЬ ЦЕ У СВІЙ ЩОДЕННИК: Те, чого ви не можете сказати, можливо, ви зможете написати. Коротко запишіть свої почуття і те, як хочете на них відповісти і що зробити. Обробляючи інформацію через записування, ви можете допомогти собі заспокоїтися та переоцінити події, які призвели до таких почуттів.
ПОГОВОРІТЬ З ДРУГОМ: Не варіться в подіях, які вас розізлили. Допоможіть собі обробити те, що трапилось, розмовляючи з другом, якому ви довіряєте, і який вміє вас підтримати. Це дозволить побачити нову перспективу.
СМІЙТЕСЯ: Долайте гнів, шукаючи способу посміятися. Це може бути перегляд смішних мемів чи відео тощо.
ПРАКТИКУЙТЕ ВДЯЧНІСТЬ: Сфокусуйтесь на хорошому хоч на трішки. Усвідомте, як багато речей є у вашому житті. Це допоможе нейтралізувати злість і обдумати ситуацію з іншого ракурсу.

Червону стрічку носять небайдужі

29-11-2024, 13:20

Ідея символу Дня боротьби зі СНІДом була задумана навесні 1991 року належить художнику Франку Муру, який жив у невеликому містечку штату Нью-Йорк. Одного разу Франк Муру звернув увагу на сім’ю, яка жила по сусідству. Сім’я носила жовті стрічки. Жовті стрічки для них були символом надії та віри. Вони всім серцем сподівалися, що їхня старша дочка – солдат, на той момент брала участь у військових діях в Перській затоці, – повернеться додому живою і здоровою. Для початку необхідно згадати, що вперше стрічки як символ почали носити під час Війни в Затоці. Крім цього, зелені стрічки, які були схожі на перевернуту букву «V», були символом переживання і співчуття за тих людей, які зіткнулися з трагедією, пов’язаною з вбивствами дітей в Атланті. Об’єднавши все, що було колись пов’язано зі стрічкою, Франк Муру прийшов до висновку, що така ж стрічка, тільки іншого кольору, могла б стати і символом боротьби проти СНІДу.

Цю ідею художник запропонував групі «Visual AIDS» і вона відразу ж була прийнята. На самому початку реклами були створені листівки, на яких було написано: «Відріжте червону стрічку 6 сантиметрів завдовжки, потім скрутіть у верхній частині у формі перевернутої ”V“. Використовуйте англійську шпильку, щоб прикріпити її до одягу». Більшість народів цю ідею підтримали і почали кріпити червоні стрічки до свого одягу. Через деякий час, а точніше 2 червня 2000 року, до сорок п’ятої щорічної церемонії вручення нагород «Tony Awards» учасникам і номінантам конкурсу було запропоновано прикріпити до свого одягу червоні стрічки, що стали символом співчуття, підтримки і надії на майбутнє без СНІДу. Ця акція була проведена з вірою в те, що кожного року 1-го грудня всі люди будуть носити червоні стрічки, які об’єднують всі народи в боротьбі зі СНІДом.

Акція була проведена дуже успішно. Червона стрічка стала популярна і отримала своє визнання як справжній символ, як невід’ємна частина одягу в цей день. Символ дня боротьби зі СНІДом кріплять сьогодні на одворотах піджаків, полях капелюхів, іншими словами – скрізь, де можна приколоти маленьку англійську шпильку з червоною стрічкою. Зараз жодна акція, спрямована на боротьбу зі СНІДом, не обходиться без неї. Вона стала символом не тільки розуміння, а й об’єднання зусиль людей, спрямованих на вирішення цієї проблеми. Прикріпивши стрічку до свого одягу, людина висловлює свою підтримку, співчуття і переживання тим, хто хворий.

Підлітковий гнів: як батькам жити поруч та підтримати дитину?

21-11-2024, 14:32



Батьки тинейджера швидше за все колись стикалися з сумнозвісним підлітковим гнівом. Дитина може бути сварливою, грюкати дверима чи вмикати надто гучно музику. З чим пов’язані такі сплески злості? Як жити поруч із розгніваним підлітком? Та як підтримати себе й дитину?

Що може викликати гнів у підлітків?

У підлітків, які переживають період статевого дозрівання, природно загострюються емоції. Тому така поведінка не обов’язково пов’язана з тим, що батьки зробили або не зробили. Незалежно від того, наскільки хорошими є мама і тато, все одно можуть бути дні, коли підліток буде злитись на весь світ.

Як батьки, ви, напевно, хочете зробити щось, щоб допомогти своїй дитині. Особливо якщо її гнів призводить до конфліктів з однолітками або членами сім’ї, агресивної поведінки чи заподіяння собі шкоди.

Для початку варто зрозуміти, звідки береться підлітковий гнів, і навчитися розпізнавати його ознаки.Гнів — це звичайна людська емоція, яку майже всі відчувають, коли щось іде не за планом. Підлітки можуть злитися з тих самих причин, що й усі інші:

несправедливість або кривда;

· відмова;

· втрата;

· розчарування;

Але тинейджери часто мають більшу чутливість до обставин. Це пов’язано з періодом їхнього розвитку.

Є кілька ймовірних причин, чому дитина може здаватися злішою, ніж зазвичай:

· Гормони

Гормони часто відіграють важливу роль в емоціях підлітка. Сплески тестостерону або естрогену можуть викликати у тинейджера підвищену емоційність. Вони також можуть впливати на ділянки мозку, що відповідають за критичне мислення та стриманість. Це робить дітей більш схильними до вчинків під впливом емоцій.

· Проблеми вдома

Будь-які потрясіння та конфлікти в сім’ї, стрес, пов’язаний з розлученням батьків або їхнім відчуженням одне від одного, також можуть вплинути на настрій підлітка. Гнів може бути заразним у певному сенсі: коли зляться батьки, це може робити і дитина.

Якщо ваш підліток розлютився, можливо, він злиться не на вас конкретно. Швидше за все, він може бути розчарований ситуацією, але не знає, як висловити свої почуття. Також можливо, що він вважає вас «безпечною» людиною, на яку можна виплеснути свій гнів. Інакше кажучи, підлітки знають, що ви не завдасте їм шкоди, поки вони вразливі.

· Стрес

Хоча кожне покоління стикається з власними проблемами, не можна заперечувати, що сучасним підліткам доводиться боротися з унікально складною комбінацією стресових факторів. Наприклад, можлива небезпека, пандемія, зміна клімату, а в Україні ще й воєнний стан, повітряні тривоги та непередбачуваність ситуації. Більшість підлітків достатньо розумні, щоб усвідомити ці кризи, але вони все ще залишаються залежними від дорослих у питанні безпеки. Їхнє відчуття несправедливості та безсилля може стати потужною формулою для люті.

Основні ознаки гніву

Ось кілька ознак, що свідчать про те, що просто поганий настрій може незабаром перерости в істерику:

Більше рухів. Ваш підліток починає надто активно жестикулювати, наприклад, розповідаючи вам, як вчинив його друг.

Менше терпіння. Під час суперечки ваш підліток постійно перебиває вас, щоб повторити свої аргументи. І щоразу це відбувається все гучніше.

Нецензурна лексика. Тинейджер починає додавати у своє повсякденне мовлення більше образ та лайливих слів.

Менше манер. Ваш підліток говорить більш прямолінійно: «Чому ти не можеш вже приготувати вечерю?» замість того, щоб ввічливо сказати: «Я такий голодний. Може, ми поїмо?».

Пасивна агресія. Сарказм і закочування очей можуть свідчити про гнів, що кипить під поверхнею.

Менше нюансів. Ви просите підлітка винести сміття, а він звинувачує вас у тому, що ви «завжди» бурчите на нього та «ніколи» не даєте йому вільного часу.

Це просто злість чи щось більше?

Цілком зрозуміло, що ви турбуєтесь про настрій свого підлітка. І логічно виникає запитання, як визначити, чи є його гнів тимчасовим, чи ознакою глибшої проблеми.

Гнів не завжди свідчить про психічний розлад. Але варто звернутися до фахівця, якщо ви помічаєте за своїм підлітком наступне:

o поводиться фізично агресивно, кидається речами, штовхає людей або вступає в бійки;

o має незрозумілі синці та шрами;

o не може заснути або надто мало спить;

o зациклюється на думках про людей, які несправедливі з ним, або часто говорить про помсту;

o відсторонюється від усіх друзів та членів родини, а не лише від людини, з якою свариться;

o здається надзвичайно чутливим до відмови або інтерпретує нейтральні зауваження як образу чи критику;

o ніколи не почувається щасливим чи радісним, навіть коли відбувається щось хороше.

Як підтримати свого тінейджера

ü Визнайте почуття

Припустимо, ваша дитина прийшла додому розлючена через те, що друг «вкрав» її коханого/кохану. У вас може виникнути спокуса применшити значення ситуації і закликати її заспокоїтися. Але якщо ви проігноруєте обґрунтовані емоції підлітка, він може розсердитися на вас за те, що ви не стали на його бік.

Цей інцидент може здатися вам неважливим, але скоріш за все — це перший досвід вашої дитини, коли їй розбили серце. Ви можете підтвердити її почуття, просто вислухавши та визнавши їх. Фрази «схоже, тобі дуже боляче» або «мені шкода, що з тобою це сталося» можуть допомогти підлітку відчути, що його почули. Коли ви допомагаєте дитині пережити цей біль, її гнів може стати більш керованим.

Також, коли ви визнаєте почуття дитини, вона може легше приймати ваші поради, як контролювати свій гнів.

ü Допоможіть знайти вихід

Один із корисних способів позбутися гніву — спрямувати його в інше русло. Дослідження показують, що фізична активність є одним зі способів випустити пару. Хоча ваш підліток все ще може почуватися засмученим через ситуацію, яка його розлютила, фізичні вправи допоможуть почуватися спокійніше.

Музика також може допомогти підліткам впоратися з гнівом. Якщо ваша дитина свариться з братами та сестрами або переживає розрив стосунків, напевно знайдеться пісня, яка відповідатиме її настрою.

Як батькам підтримати себе

Витримати гнів підлітка може бути випробуванням навіть для найстійкіших батьків. Ось кілька кроків, як підтримати себе:

ü Думайте про майбутнє.

Підлітковий гнів не вічний. Хоча раннє статеве дозрівання може бути бурхливим, діти, як правило, стають спокійнішими, коли дорослішають.

ü Встановлюйте межі.

Те, що ваш підліток злиться на вас, не означає, що він має право переходити особистості межі. Ви теж маєте почуття.

ü Виділіть час на себе.

Знайдіть годину, щоб насолодитися книгою або подрімати. Турбота про себе може зарядити вас енергією та допомогти зберегти холоднокровність.

o Просіть про підтримку.

Навіть коли ви все робите правильно, батьківство іноді може здаватися непосильним. Поспілкуватися з друзями, які теж є батьками, попросіть їх підтримати вас.

Замість висновків

Виховуючи підлітка, ви також можете справедливо сердитись та мати поганий настрій. Але дратівливість і вередування — це нормальна частина дорослішання, тому зазвичай через них не варто втрачати спокій та сон.

Якщо ви стикнулися з гнівом вашого підлітка, зробіть глибокий вдих і згадайте: статеве дозрівання — це тимчасово, а сім’я — назавжди.

Пам’ятайте також, що ви не завжди можете захистити дитину від гніву, і не завжди хочете цього. Знову ж таки, гнів — це природно, й іноді це найбільш адекватна реакція на те, що відбувається в житті вашого підлітка. Головне — допомогти йому навчитися ефективно ним керувати.

ПОПЕРЕДНІ ЗАПИСИ →