Історія Закладу
Історія села Лашківка та зародження шкільництва
25-11-2020, 00:34
У другій половині XIV століття на території Шипинської та Берладської земель постало Молдовське князівство. Георгій Катаржі в «Описі Буковини» (1899 рік) пов’язує виникнення Лашківки з 1503 роком. Е. Григоровіца також свідчить, що село вперше згадується у грамоті господаря Стефана III за 1503 рік. Як розповідає народний переказ, назва села походить від імен Лашко, Ласт.Лашківка була частиною історичного регіону Буковина з моменту створення Молдавського князівства. У складі Молдавського князівства Лашківка тривалий час була під турецьким ігом.
Під час Російсько-турецької війни (1768—1774) село у складі Буковини з 1769-го року перебувало під контролем російської армії. Після завершення війни, Габсбурзька монархія, бажаючи покращити сполучення між своїми землями, висунула претензії на Буковину. У січні 1775 року, після встановлення нейтралітету щодо військового конфлікту між Туреччиною та Росією (1768-1774), село у складі Буковини переходить до Габсбурзької імперії. Протягом 1774-1786 років територія знаходиться під військовим управлінням австрійських генералів.
З 1786 по 1849 роки Лашківка у складі Буковини була приєднана до Галичини, поки Буковина не була визнана як коронний край Герцогство Буковина. У той же час, з 1786 року Лашківка — власність релігійного фонду. У 1817 році в селі збудовано та у 1832 році освячено церкву св. Миколи.
ХХ століття
У роки І світової війни село було ареною воєнних дій. Селяни примусово сплачують реквізиції продовольства і фуражу, худоби, які оплачувалися реквізиційними квитанціями. Робота школи припинена. Селяни Лашківки писали начальникові Кіцманського повіту наприкінці 1916 року, що «…з радістю послали би дітей в школу, але не мають у що їх одягати, тому що діти босі і голі, і нема де купити для них одежі, книг і зошитів також ніде дістати..Душили трудовий люд і численними податками — земельним, за користування дорогами та іншими. Лише 1934 року зібрали з 121 селянського двору 33 220 лей податків за користування повітовими і общинними дорогами.
За кошторисом примарії, 1939—1940 рр. передбачалося зібрати з селян 372 тис. лей. На березень 1940 було 306 тис. З цієї суми прибутків на утримання школи виділили лише 30 тис., тоді як утримання персоналу примарії забирало 78 900 лей.У Лашківці більшість населення становили українці. 1937 року з 1750 чоловік було їх 1674. Окупанти здійснювали політику національного гноблення, штучно насаджували румунську мову. Розмовляти в ті часи українською мовою було заборонено. Хто порушував — того карали. В школах дітей навчали по-румунськи.З вересня 1940 року гостинно відкрила двері школа, організовано курси по ліквідації неписьменності та малописьменності, налагоджено медичне обслуговування. До магазину завозили багато різних товарів
.